Файл 5
Тема 5: Основні положення теорії надійності. Показники надійності. Розрахунки і аналіз надійності енергетичного обладнання
Методи визначення надійності.
Поняття безвідмовності є одним з основних у теорії надійності. Згідно ГОСТ 27.002-89 під безвідмовністю розуміють властивість об'єкта безупинно зберігати працездатний стан протягом деякого часу або напрацювання. В основному безвідмовність розглядається стосовно використання об'єкта за призначенням, але може розглядатися і при транспортуванні і зберіганні.
Для характеристики безвідмовності зазвичай використовується ймовірність безвідмовної роботи Р(t). Ймовірність безвідмовної роботи визначається в припущенні, що в початковий момент часу об'єкт знаходиться в працездатному стані.
Позначимо через t час або сумарну напрацювання об'єкта. Виникнення першої відмови - випадкова подія, а напрацювання т від початкового моменту до виникнення цієї події - випадкова величина. Ймовірність безвідмовної роботи об'єкта в інтервалі від 0 до I включно визначається як
Р(t)=Р(
>1)
де Р (t) - ймовірність події, укладеного в дужках
Р (t) є функцією напрацювання. Зазвичай припускають що ця функція неперервна і диференційована.
Поряд з поняттям «ймовірність безвідмовної роботи» часто використовується поняття «ймовірність відмови», яке визначається наступним образом-це ймовірність того, що об'єкт відмовить хоча б один раз протягом заданої напрацювання, будучи робота здатним в заданий момент часу.
Ймовірність відмови на відрізку від 0 до t визначається за формулою
Q(t)=1-P(t)
Залежність ймовірності безвідмовності роботи і ймовірність відмови від часу показана на графіку 1
Рис. 1 функціональні залежності P(t), Q(t)
З наведеного графіка видно, що чим більше заданий проміжок часу, для якого визначається надійність, тим менше значення ймовірності безвідмовної роботи і навпаки.
Ймовірність безвідмовної роботи має сенс лише в тому випадку, коли вказано, протягом якого інтервалу часу розглядається безвідмовність об'єкта. Виражається цей показник числом від 0 до 1. Якщо, наприклад, в технічних умовах на ремонт асинхронних електродвигунів вказується значення ймовірності безвідмовної роботи 0,8 за 9000 год напрацювання, то це означає, що з 100 відремонтованих пристроїв протягом 9000 год не менше 80 пропрацюють безвідмовно.
На практиці величина ймовірності безвідмовної роботи може бути визначена статистичним шляхом з використанням інформації про відмови за певний проміжок часу
P*(t)= 
де N - число об'єктів, працездатних в початковий момент часу;
n(t) - число об'єктів, які відмовили на відрізку від 0 до t.
При значному числі досліджуваних пристроїв статистична ймовірність Р*(t) сходиться до ймовірності Р (t).
Вичерпної характеристикою випадкової величини часу безвідмовної роботи є функція розподілу Q(t) - інтегральний закон надійності. Якщо функція Q(t) диференційна, то безвідмовність можна характеризувати щільністю розподілення випадкової величини напрацювання до відмови або частотою f(t).
Перевагою розглянутого показника є можливість судити за його величиною про кількість виробів, які можуть відмовити за певний інтервал часу.
Побудова розрахункових структур надійності
Безвідмовність об'єктів, що не ремонтують
Показниками
безвідмовності об'єктів, що
не ремонтують є: ймовірність
безвідмовної роботи P(t), інтенсивність відмов 
(t),
середнє напрацювання до першої відмови T1.
Критерієм,
найбільш повно характеризує
надійність об'єктів, що не ремонтують є
інтенсивність відмов (t).
Інтенсивність відмов - це умовна щільність виникнення
відмови об'єкта, обумовлена за
умови, що до розглянутого моменту часу
відмова не виник. Цей показник характеризує
локальну надійність в кожен даний момент
часу. Статистична оцінка для інтенсивності відмов (t) має вигляд
;
∆t - інтервал часу.
Чим менше інтенсивність відмов, тим надійніше пристрій.
Приклад 2.1. В експлуатації знаходилося 500 ламп розжарювання. Через 1 год роботи вийшло з ладу 7 ламп, через 500 год роботи залишилось 20 ламп і в останню годину згоріло ще 5 ламп. Визначити інтенсивність відмов в початковий момент часу і після 500 год роботи, провести порівняння.
Рішення.
3. Більш надійними були лампи розжарювання в початковий момент часу
Інтенсивність відмов (t)
пов’язана однозначною залежністю з ймовірністю безвідмовної роботи.
Зазначена формула називається загальним законом надійності.
Інтенсивності відмов у теорії надійності відводиться особлива роль. Для типових елементів машин, механізмів, радіоелектронної апаратури інтенсивність відмов зазвичай наводиться в довідково-технічній літературі. Використовуючи ці дані, у проектній практиці виконуються необхідні розрахунки показників надійності складних пристроїв.
В процесі експлуатації інтенсивність відмов електроустаткування не залишається постійною Можна виділити три характерні ділянки зміни інтенсивності відмов: ділянка підробітки І, нормальної роботи II, прискореного зносу III.
Рис. 2 Залежність зміни інтенсивності відмов часу експлуатації
Середнім напрацюванням до першої відмови називається математичним очікування напрацювання об'єкта до першої відмови. Зазначений показник можна пов'язати аналітичної залежністю з ймовірністю безвідмовної роботи, користуючись відомим з математики співвідношенням між математичним очікуванням випадкової величини і диференціальним законом її розподілу
Інтегруючи даний вираз по частинам, отримаємо
Оскільки
Статична оцінка для середнього напрацювання до відмови визначається за формулою
Де N - число працездатних об'єктів при t = 0;
(t)
- напрацювання до першої відмови кожного об'єкта.
Незручність визначення напрацювання до першої відмови статистичного шляхом полягає в тому, що необхідно знати час безвідмовної роботи всіх випробовуваних виробів. Практично це складне завдання. В цьому випадку поступають таким чином.
Визначають Т*1 за формулою:
Де n(t) - кількість відмовивших елементів в інтервалі ∆t=ti+1-ti, t1 - час на початку і-го інтервалу t1=(t1+ti+1)/2 - середнє значення часу; m=tN/∆t, tN - час,протягом якого відмовили всі елементи
Приклад 2. На випробуваннях було 1000 електродвигунів. Чило відмов n(t) було зафіксоване кожні 100 год роботи. Нижче в таблиці результати експерименту
Таблиця 2
Потрібно визначити Р*(1000), Т1
Розв’язання
2. при розрахунку Т*1, наприклад, на випробуваннях було тільники ті електродвигуни, що відмовили
Безвідмовність ремонтованих об'єктів
Поняття надійності, введене при розгляді перемонтованих об'єктів, є в даному випадку неповним, оскільки воно не відображає властивість відновлюваності.
Процес експлуатації ремонтованих виробів можна представити як послідовне чергування інтервалів часу роботоспроможність і непрацездатного станів Поява відмов у таких системах має сенс потоку вимог на ремонт.
Рис. 3 процес експлуатації виробу, що ремонтують
Показниками безвідмовності ремонтованих
об'єктів являють ¬ ся: ймовірність безвідмовної роботи Р(t),
параметр потоку відмов 
, середнє напрацювання
на відмову Т.
Ймовірність безвідмовної роботи для нового обладнання розглядається до першої відмови, а для обладнання, яке знаходиться в експлуатації, - до відмови після відновлення працездатності стану.
Параметр потоку відмов є ставлення математичного очікування числа відмов відновлюваного об'єкта за досить малу його доробок до значення цієї напрацювання. При цьому число елементів в процесі досвіду залишається незмінним (відмовили елементи замінюються новими), що відповідає реально процесу експлуатації. Параметр потоку відмов визначається за формулою
де ∆(t) - малий відрізок напрацювання; r(t) - число відмов, що настали від початкового моменту часу до настання напрацювання t.
Різність r(t+∆t)-r(t) являє собою число відмов на відрізку ∆t.
Статична оцінка для параметрів струму
відмов 
визначається
за формулою
Де (t2-t1) - кінцевий відрізок часу.
Зазначений показник широко використовується для оцінки ефективності роботи енергопостачальних організацій. В результаті, 5работкі статистичних даних встановлюється число планових та аварійних відключень харчування, виходячи з кількості яких можна визначити збитки від перерв електропостачання.
Для об'єкта, що ремонтується, при експлуатації якого допускається багаторазове відновлення працездатності обладнання, зручним показником надійності є також середнє число годин роботи між двома сусідніми відмовами Т.
Статистичну оцінку середнього напрацювання на відмову Т * обчисляють за формулою
де t- сумарне напрацювання; r (t) - число відмов, що наступили під час цієї напрацювання.
Для отримання кількісних оцінок цього та інших показників надійності статистичними методами необхідний збір відповідних статистичних матеріалів у процесі експлуатації або спеціально проведений експеримент з групою однотипних об'єктів.
Приклад. В процесі експлуатації фіксувалася робота: трьохх комплектів пускозахисної апаратури. Встановлено, що за період спостереження перший комплект відмовив 4 рази, другий - 4 раз, третій - 6 разів. Напрацювання першого комплекту склалала 600 ч, другого-12300 ч, третього-14500 ч. Визначити напрацювання на відмову.
Рішення.
1. Визначаємо сумарне напрацювання
2. Визначаємо число відмов за час напрацювання
3. Знаходимо середнє напрацювання на відмову
.
Аналіз надійності.
Ремонтопридатність, довговічність і збереженість
Ремонтопридатність
Показники ремонтопридатності необхідні для ремонтуємих об'єктів. Час ремонту є випадковою величиною. Вона складається з часу, що витрачається на виявлення відмови, часу пошуку відмовили елементів та усунення наслідків відмови.
Для кількісної оцінки ремонтопридатності найбільш часто застосовуються Р (tв) - ймовірність того, що середній час відновлення об'єкта не перевищить задане значення, і середній час відновлення Тв - математичне сподівання часу ремонту відмовив об'єкта
де tві - час поточного ремонту і-го об'єкта, f (t) - щільність розподілу випадкової величини часу ремонту.
Якщо в процесі експлуатації електрообладнання ведеться облік відмов і фіксується час виконання ремонтних робіт, середній час відновлення можна визначити на основі статистичних даних за формулою
де n - кількість відмов за час t.
Приклад. При експлуатації електрообладнання тваринної ферми зареєстровано 20 відмов, з них електродвигунів-8, магнітних пускачів - 2, реле -4, електронагрівальних приладів - 6. На ремонт витрачалося: електродвигун1,5 год, магнітних пускачів 25 хв, реле 10 хв, електронагрівачів 20 хв. Знайти середній час відновлення
Розв’язання
1. Визначаємо вагу елементів, що відмовили по групам m=ni/n
2. Знаходимо
Термін «ремонтопридатність» традиційно трактується в широкому сенсі слова як пристосованість до підтримки працездатності ¬ здатного стану, тобто крім пристосованості до ремонту н пристосованість до технічного обслуговування.
Для комплексної оцінки ремонтопридатності допускається використовувати показники, що характеризують питому трудомісткість поточного ремонту та технічного обслуговування.
Способи забезпечення надійності енергетичного обладнання.
Довговічність
Під довговічністю розуміється властивість об'єкта зберігати працездатність до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. Граничний стан настає, коли подальша експлуатація електрообладнання неможлива або недоцільна.
Для кількісної оцінки довговічності використовуються такі показники як ресурс і термін служби. Оки вказуються в експлуатаційної документації. Згідно ГОСТ 27.002-79 ресурс (строк служби) може бути доремонтного, міжремонтний, післяремонтний (до списання). Доремонтного ресурс обчислюють до першого ка ¬ монт, міжремонтний - між ремонтами, послере-ремонтних - після останнього капітального ремонту. Повний ресурс відраховують від початку експлуатації об'єкта до його переходу у граничний стан, відповідне остаточної зупинки експлуатації. При розгляді питань надійності зазвичай оперують повним ресурсом (строком служби). Для ремонтуємих і неремонтуємих об'єктів розрізняють середній термін служби (середній ресурс) н гамма-відсотковий термін служби (ресурс).
Середній строк служби - метематичне очікування строка служби від початку експлуатації до настання граничного стану
де tсл.і - термін служби і-го об'єкта; f(tст) - функція щільності розподілу часу терміну служби.
Використовуючи статистичні дані, величину Т*сл. Можна визначити за формулою
де Тслі-термін служби і-го об'єкта; N - число об'єктів.
Гамма-процентний термін служби (Тсл
) -
календарна тривалість експлуатації, протягом якої об'єкт не досягне граничного
стану з ймовірністю у, вираженої в відсотках. Так, наприклад, якщо 
= 90%
(90-відсотковий термін служби), то 90% об'єктів даної партії не досягнуть
граничного стану. Гамма-процентний термін служби визначається з виразу:
1-Q(Тсл)=P(Тсл)=/100
де Q(Тсл)
- функція розподілу терміну служби.
Середній та гамма-відсотковий ресурси визначаються за формулам, аналогічним.
У будь-якому випадку при використанні показників довговічності слід вказувати початок і кінець відліку.
Збереженість
Збереженість важлива для об'єктів з тривалими термінами зберігання, наприклад, для установок для сортування зерна на елеваторах, ряду електроприймачів у тваринництві та рослинництві.
У процесі зберігання в елементах обладнання відбуваються фізико-хімічні процеси, що викликають старіння. Різні фактори зовнішнього середовища прискорюють цей процес. У результаті змінюються технічні та експлуатаційні характеристики електрообладнання, і після зберігання воно може надатися в непрацездатному або граничному стані.
Збереженість електрообладнання характеризує його здатність протистояти негативному впливу цих умов і тривалості його зберігання та транспортування. Як одиничних показників збереженість використовуються: середній термін і збереженість гамма-процентний термін зберігання.
Середній термін зберігання - математичне сподівання строків; збереженість
де; tсі - збереженість і-го виду електрообладнання f(tc) - щільність розподілу випадкової величини
За статистичними даними величина Tс * визначається за формулою
де N - кількість об'єктів; Тсі - термін зберігання і-го об'єкта.
Гамма-процентний термін зберігання Тс -
термін зберігання, що досягається об'єктом із заданою ймовірністю у, що у
відсотках
1-Q(Тс)=P(Тс)=
/100
де Q(Тс)
- функція розподілу терміну зберігання.
Слід розрізняти збереженість електрообладнання до ввода в експлуатацію збереженість і обладнання в період експлуатації (при перервах в роботі). У другому випадку збереженість входить складовою частиною в строк служби.
Крім одиничних показників надійності, для оцінки експлуатаційних характеристик електрообладнання часто використовуються узагальнені (комплексні) показники, які відносяться одночасно до кількох властивостей об'єкта. Такими показниками ¬ лями є показники готовності.
Готовність
Готовність - складне комплексне поняття, що характеризує стан об'єкта, що залежить від надійності самого об'єкта і дій обслуговуючого персоналу. Готовність електроустаткування сільськогосподарського підприємства визначається слідуючими факторами:
надійністю електрообладнання;
кваліфікацією обслуговуючого персоналу;
прийнятою системою технічного обслуговування та поточних ремонтів електрообладнання; укомплектованістю електротехнічної служби обслуговуючим персоналом;
забезпеченістю служби матеріально-технічними ресурсами
Показники готовності електроустаткування носять ймовірно-статистичний характер, оскільки залежать від великої кількості раз особистих чинників.
Основними показниками готовності є:
коефіцієнт готовності - kr;
коефіцієнт оперативної готовності - kо.г;
коефіцієнт технічного використання - kт.и.
Для оцінки ступеня використання електрообладнання при виникненні непланових режимів використовується коефіцієнт готовності. Коефіцієнт готовності - це ймовірність того, що об'єкт виявиться в працездатному стані в довільний момент часу, крім планованих періодів, протягом яких застосування його за призначенням не передбачено (планові технічних обслуговування і планові поточні ремонти).
Для електрообладнання сільськогосподарських підприємств, як правило, виконується умова Т> Тв, і зазвичай відновлення починається відразу після виникнення відмови. При таких умовах стаціонарне значення коефіцієнта готовності визначається за формулою
Kr=T/(Т+ТВ)
де Т - напрацювання на відмову; Тв-середній час відновлення.
Отже, коефіцієнт готовності показує відносний час знаходження електроустаткування у справному стані (у стані готовності до застосування) у сталому (стаціонарному) процесі експлуатації.
З формули видно, що коефіцієнт готовності може бути підвищений як за рахунок збільшення напрацювання на відмову, так і за рахунок скорочення середньої тривалості ремонту ТЕ
Коефіцієнт готовності характеризує одночасно дві властивості електрообладнання - його безвідмовність і ремонтопридатності. Розглянутий показник має велике практичне значення при плануванні роботи сільськогосподарських об'єктів, оскільки з його допомогою можна оцінити ймовірність знаходження електроустаткування у справному стані при включенні його в довільний момент часу. Однак слід відзначити ту особливість цього показника, що він не враховує простої електрообладнання при технічному обслуговуванні та поточних ремонтах, що проводяться в плановому порядку по системі ППРЕсх.
Ступінь виконання завдання устаткуванням, яке знаходиться в режимі очікування, може бути оцінена коефіцієнтом оперативної готовності. Під режимом очікування розуміється знаходження обладнання при повній або полегшеної навантаженні, без виконання основних робочих функцій.
Коефіцієнт оперативної готовності - це ймовірність того, що об'єкт опиниться в працездатному стані в довільний момент часу і, починаючи з цього моменту часу, працюватиме безвідмовно протягом заданого інтервалу. Ймовірність знаходження об'єкта в працездатному стані в довільний момент часу характеризується коефіцієнтом готовності, а працездатність протягом заданого інтервалу часу - ймовірністю безвідмовної роботи. Отже
Для комплексної оцінки надійності роботи електроустаткування в процесі експлуатації застосовується коефіцієнт технічного використання. Коефіцієнт технічного використання - ставлення математичного очікування сумарного часу перебування об'єкта в працездатному стані за деякий період експлуатації до математичного сподівання сумарного часу перебування об'єкта в працездатному стані і простоїв, обумовлених технічними обслуговуваннями і ремонтами за той же період. На підставі статистичних даних коефіцієнта технічного використання визначається наступним чином:
де Т
- сумарне напрацювання об'єкта;
ТР- сумарний час простоїв
через планових і непланових
ремонтів;
ТТ- сумарний час простоїв через планових
і непланових технічних обслуговувань.
У порівнянні з коефіцієнтом готовності коефіцієнт технічного використання є більш загальним і універсальним показником, оскільки враховує всі простої об'єкта.
Приклад. Інтенсивність відмов ремонтується електроприймача
підпорядковується експоненціальним
законом з інтенсивністю відмов
= 0,2-10-2
ч=1. Середній час ремонту Тв = 17,6 год. Визначити коефіцієнт
готовності.
Рішення.
1. напрацювання на відмову при експоненціальному розподілі
2. коефіцієнт готовності
Рекомендації щодо підвищення надійності електрообладнання сільських електроустановок
Досвід експлуатації електрообладнання в умовах сільського господарства показує, що фактичні терміни служби його і напрацювання до відмови в 1,5 .. .3 Рази менше нормованих. Всі причини передчасного виходу з ладу електрообладнання можна розбити на три групи.
Перша група - причини зовнішнього характеру. До них відносяться: загальний дефіцит електротехнічних виробів, брак обладнання спеціалізованого сільськогосподарського виготовлення, низький рівень ремонту обладнання, погана якість електроенергії у електроприймачів, важкі умови праці, дефекти монтажу, відсутність надійних захистів електроприймачів від аварійнох режимів (до 75% електродвигунів, які використовуються в сільському господарстві, не мають надійного захисту від перевантажень)
Друга група причин пов'язана з виконанням проектних робіт. Це помилки при виборі електрообладнання за конструктивним виконанням, режимам роботи та умов навколишнього середовища; неправильний вибір захисту; помилки при обґрунтуванні штатної структури, визначенні резервного фонду обладнання.
Третя група причин обумовлена безпосередньо діяльністю електротехнічних служб і персоналу, що обслуговує машини та механізми, що використовуються в сільськогосподарському виробництва. Сюди слід віднести: неукомплектованість кадрами і недостатній рівень кваліфікації електромонтерів, порушення правил технічної експлуатації електрообладнання, нерегулярне проведення технічних обслуговувань і поточних ремонтів, незадовільні умови роботи електрообладнання, створені з вини обслуговуючого персоналу (попадання води в механізми, забруднення кормом, гноєм , сипучими матеріалами і т. д.), слабка технічна оснащеність електротехнічних служб.
Підвищення надійності електрообладнання досягається поряд організаційних і технічних заходів.
Збиток від перерв живлення сільськогосподарських електроприймачів може бути зменшений шляхом узгодження часу та тривалості планових відключень, скорочення часу ремонтів електрообладнання енергопостачальними організаціями за рахунок застосування прогресивних методів роботи, складання сіткових графіків, раціонального використання робочої сили, машин і механізмів.
Підвищення надійності систем електропостачання можна досягнути за рахунок використання глибокого введення, підвищення надійності і довговічності електричних мереж і, в першу чергу, лінійних ізоляторів. Ефективним засобом є секціювання та використання резервних електростанцій для харчування найбільш відповідальних споживачів під час виникнення аварійної режимів. При цьому необхідно пам'ятати, що такі заходи як застосування резерву та скорочення довжини радіальних ліній не завжди виправдані економічно
Підвищення надійності електрообладнання, приладів та засобів автоматизації в першу чергу може бути здійснено за рахунок створення пристроїв спеціалізованого сільськогосподарського виконання. При використанні електродвигунів серії 4А сільськогосподарського виконання можна мати виграш по довговічності до 30% в порівнянні зі звичайними електродвигунів. Однак не можна очікувати, що найближчим часом відбудеться заміна усього парку електрообладнання на пристрої спеціалізованого виготовлення. Тому необхідно вишукувати резерви підвищення надійності всередині господарств. Серед них слід відзначити розміщення електрообладнання в окремих приміщеннях, що захищає його від шкідливої дії навколишнього середовища. Особливо важливо проведення таких заходів у тваринництво. Доцільно герметизувати кришки електродвигунів, використовувати спеціальні інгібітори, проводити про-профілактичного підсушку ізоляції обмоток електричних машин за допомогою переносних тиристорних пристроїв в період пауз в роботі.
Потребують поліпшення проекти електроустановок сільськогосподарських підприємств.
У сільських електричних мережах необхідно поліпшити якість напруги живлення і зменшити його несиметрію. При цьому регульований електропривод повинен стати подальшої щаблем у розвитку машин і механізмів. Електродвигуни доцільно купувати в комплекті з пускозахитноїю і пускорегулювальної апаратурою.
Питання захисту електрообладнання від аварійних режимів є одними з основних у справі підвищення його безвідмовності і довговічності. Рекомендується замінити теплові реле з захисні елементами на дві фази на трифазні теплові реле. Це збільшить надійність захисту електродвигунів при несиметрії напруг. Необхідно ширше впроваджувати спеціальні захисту (ФУЗ, УВТЗ тощо), що дозволить при правильному налаштуванні на 25 ... 60% скоротити відмови через пошкодження обмоток електричних машин. Слід зазначити складність з вибором і налаштуванням захистів в умовах сільськогосподарського виробництва. Це обумовлено нерівномірним завантаженням сільськогосподарських машин і знарядь, неправильним вибором електродвигунів в окремих ¬ них випадках, сильним впливом зовнішнього середовища на параметри електродвигунів і пускозахисної апаратури. У такій ситуації доцільно захист електроприводів та іншого обладнання по можливості налаштовувати на місці установки.
Для збільшення терміну служби електропроводок в тваринницьких приміщеннях рекомендується їх виконувати в каналах з ущільненням виходів, з'єднання проводів проводити скручуванням і наступної зварюванням або обпресуванням, застосовувати ізолінту типу ПХВ з попереднім і наступним обволікання конструкції перхлорвінілові лаком.
Металеві конструкції рекомендується покривати антикорозійним покриттям.
Одним з важливих напрямків підвищення надійності електрообладнання є своєчасне і якісне проведення профілактичних заходів, що організовуються електротехнічної службою. Наявний вітчизняний і зарубіжний досвід показує, що досить прогресивною формою обслуговування і ремонтів та є планово-попереджувальна система. У сільському господарстві діє система ППРЕсх. Підтверджено економічна ефективність організації роботи електротехнічних службмпо такому принципу. Нажаль, система ППРЕсх використовується не завжди.
Основним напрямом вдосконалення існуючої системи обслуговування електроустаткування є перехід на нову стратегію-обслуговування по поточному стану. Обов’язковою умовою таких систем є створення та впровадження пристроїв діагностики, що дозволяють вирішити завдання контролю параметрів електротехнічного виробу в процесі експлуатації і виконати прогноз термінів проведення ремонтних заходів.
Література
1. Єрмолаєв С. О. Експлуатація енергообладнання та засобів автоматизації в системі АПК : підручник / Єрмолаєв С. О., Мунтян В. О., Яковлев В. Ф. - К. : Мета, 2003. - 543 с.
2. Лут М. Т. Основи технічної експлуатації енергетичного обладнання АПК / Лут М. Т., Мірошник О. В., Трунова І. М. - Харків : Факт, 2008. - 438 с.
3. Єрмолаєв Є. О. Експлуатація і ремонт електрообладнання та засобів автоматизації і С. О. Єрмолаєв, В. Ф. Яковлев. - К. : Урожай, 1996 - 336 с.
4. Мірошник О. В. Організація технічної експлуатації енергетичного устаткування підприємств АПК / О. В. Мірошник, І. М. Трунова. - Харків : ПП ЧЕРВЯК, 2005. - 128 с.
5. Лут М. Т. Організація і планування технічного обслуговування та ремонту електрообладнання сільськогосподарських підприємств / Лут М. Т., Хоменко І. В., Хоменко Ю. І. -К. : НАУ, 1995. - 59 с.
6. Правила улаштування електроустановок / 2-ге вид., перероб. і допов. - Харків : Форт, 2009. - 736 с.
7. ПУЭ, 2007. Правила устройства электроустановок. - Харьков : Индустрия, 2007. - 416 с.
8. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів / Наказ № 258 Мінпаливенерго України від 25.07.2006.
9. Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж / Наказ № 71 Мінпаливенерго України від 5.03.2007. - [Чинний від 2007-09-05].